пелюстками життя розлітається...
з квітки ,що мати ростила...
трояндою або лілеєю,
все життя, їй, своє присвятила...
квітки ці,для матусі важливі...
може дві або три у родині...
вона всіх дбайливо навчає...
на порозі завжди зустрічає...
але так, уже склалось на світі,
пелюстки відлітають із вітром*...
і корінння своє полишають...
вони теж,колись стануть насінням,
і родини свої будуть мати...
але десь, у далекій сторінці...
дуже довго, чекатиме МАТИ...
ви для неї ,завжди їі дітки,
скільки б років,вам, не було...
зазерніть, у ріднесеньку хату,
там зігріє, родинне тепло...