Какое счастье: сперли кошелек! (Виктор Шендерович, https://ironicpoetry.ru/autors/shenderovich-viktor/)
Какое счастье: сперли кошелек!
Как нынче я отделался легко-то.
А ведь могли раздеть до босых ног,
Глаз выдавить, пырнуть заточкой в бок —
Да мало ли чего, была б охота!
Могли для смеху челюсть своротить,
В психушку спрятать для эксперимента,
В чулан, как Буратину, посадить
За оскорбленье чести Президента.
Могли послать сражаться в Сомали,
Копаться на урановую залежь...
Да мало ли чего еще могли —
У нас на что надеяться, не знаешь.
На службе ли придавит потолок,
В больнице ли пришьют к затылку ногу —
А тут какой-то жалкий кошелек —
Да пропади он пропадом, ей-богу!
ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ: СПЕРЛИ ГАМАНЕЦЬ! (вільний переклад П.Голубкова)
Яке це щастя: сперли гаманець!
Як нині я відбувся легко, то-то.
Могли ж бо роздягнути нанівець,
Штрикнути в бік, чи дати в око під кінець, -
Мало чого хіба могли, була б охота!
Чи щелепу, для сміху, на бік збити,
Чи психам здати для експерименту,
Як Буратіно, у комору посадити,
Як за образу честі Президента.
Послати воювати в Сомалі,
Копатися на поклади урану...
Та хіба мало ще чого могли -
У нас, чого чекати, нам не знано.
Впаде на службі стеля, чи стілець,
В лікарні до чола пришиють ногу…
А тут якийсь нещасний гаманець -
Та пропади він пропадом, їй-богу!