Ви без ножа моє серце розрізали!
Потім підступно у душу нагадили!
Кров розмішали з дурною отрутою,
ніби провину тяжку я спокутую.
Линуть плітки.. Та з якими репризами!!!
Щойно притихли, і знову заладили!
Біль не вщухає, орудує скронями,
стиснула голову міцно долонями..
Вас (чорноротих!) охоплюють заздрощі,
і розриває від щастя НЕ ВАШОГО!!!
Гляну на вас - і я стану сильнішою,
сяючи, гордою зіркою, вищою!!!
Хай мою душу заповнюють радощі!
Знову пізнаю багато найкращого!!!
Буду (на зло!) я ще довго красивою!
Буду кохати! І буду щасливою!!!