Не поспiшай

Неонила Морозюк-Мила Бренер
Не поспішай, твердити - Так!
Не поспішай, сказати - Ні!
Може сьогодні ти і є мастак
А що є на КОНУ, в - житті?

Прошу, ти не спіши, все зваж,
Збагни, може - останній шанс,
Бо неодміднно прийде той час
І пошкодуєш про фальшивий шлях.

Буде він зовсім не чужим, о, ні!
Братів, сетер, а лише - твій,
Де поруч є з тобою найрідніші,
В душі і серці - найдорожчі

Скинь пиху та її - лушпиння,
Відкинь теорії, підрахування,
Ти увімкни здоровий - глузд,
Тож пам"ятай себе і не забуть.

Перш ніж байки казати, кепкувати
Та мудрих уму-розуму навчати,
Вмій бачити, всю істину почути
Та думай варто діяти, чи - НІ!

Скажи один лиш раз і слово - Так!
Хай буде воно вірним, чи ніяк.
І думку свою спробуй, поважай,
Не підведи! Себе - не продавай.

Бо - Так, це може бути вірним - Ні!
Це зрозуміло і тобі, й мені
Бо часто літери, не промені ясні,
Слова і ні, а може бути і - амінь.