Бере початок свій ріка Лужанка
В Куриловій з малого джерела.
Тече між берегами, як панянка,
І не мина мого вона села.
Малим струмком тече поміж полями.
А далі – між високих берегів.
Вітається вона із косарями
І чує український щирий спів.
Так ширшає і глибшає поволі,
Дзюрчить, шумить і весело співа.
Води колись у ній було доволі,
У собі таємницю все хова.
Я річку цю з дитинства добре знаю,
Води у ній було аж по краї.
Купались в ній - чудово пам’ятаю,
Й форель водилась у воді її.
І течія була в ній завжди різна:
Швидкого плину й тихого була.
А в повінь все була стрімка і грізна
Й піднявшись, береги вона рвала.
Всім мешканцям мого села й округи
Ця річенька у пам’яті повік.
Вже вужча і мілкіша, аніж смуги,
Та є на мапі поміж інших рік.
13.03.2019 р.