Леся Украинка
Літо краснеє минуло…
Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають:
"І нащо зима та люта? –
Все вони питають. –
Он все поле сніг завіяв,
Хоч не йди із хати!
У замкнуті дивись вікна,
Ніде й погуляти!
Сніг з морозом поморозив
Всі на полі квіти…
Десь зима та не скінчиться!"
Нарікають діти.
Ждіте, ждіте, любі діти!
Літо знов прилине,
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине;
І заквітне наше поле,
І зазеленіє, –
Знов його весна прекрасна
Квіточками вкриє.
Лето красное прошло
Лето красное прошло,
Снег лежит на поле;
Детвора глядит в окно,
Хочется на волю!
Дети в хате, где тепло,
Сетуют, томятся:
« Вот зима , не повезло,
Как нам прогуляться?
Снег , сугробы за окном,
Что ,сидеть нам дома?…
И метель метёт кругом,
У крыльца родного…
Заморозил злой мороз
Все цветы на поле…
Мучает зима до слёз,
Хочется на волю…»
Ждите , кончится зима,
Дорогие дети!
К нам придёт красна весна,
А за нею лето…
Зацветут луга, поля,
Снег вокруг растает…
Всех прекрасная весна
Радует цветами.
Художник: С.А. Тутунов