Я - українка, хоч російськомовна:
Бо пострадянська; а й проєвропейська!
Кревна краплинка рідного народу,
Якому зараз дуже зле та кепсько.
Нехай ще досі люди в нас наївні,
Розшарпані, розгублені, без долі -
Їхня душа страждає за країну,
Де дід та прадід билися за волю.
Я маю справу з геть російським словом:
Тому чарує і література.
Але якщо про гідність зайде мова -
В нас також є Величная культура!
Я - харків'янка, що не знала навіть
Про цвіт "розстріляного покоління"...
Нехай мене пробачить їхня пам'ять:
Але ми теж не зігнемо коліна!
Не всі бандити. Всюди люди різні:
Хтось мислить сам, а хтось сусіда слуха.
Дурість в чутках із брехнями сумісно
Про Україну ллється їм у вуха.
Як мені бути? Мій не тільки Харків,
Санкт-Петербург також... Як мені бути...
Граніт Неви, палаци, церкви, парки -
До нас минуле намертво прикуте...
Я українка, що не знає мови,
Славетної історії дідів,
Але нікому, ні за що, ніколи
Не вибачить загиблих юнаків -
Тих, що боронять на Донбасі землю,
Що полягли у битві біля Крут.
Їх пам'ятатимуть нащадки поіменно,
Й загарбники ту пам'ять не зітруть!
Я буду вірити - настане перемога!
Під ворогами хай горить земля!
Я хочу в себе вдома буть удома!
Я - УКРАЇНКА! УКРАЇНКА Я!