Я вимрiяв тебе... Олександр Бобошко

Светлана Груздева
                В дар к Дню Рождения!!!
                /увы, пост фактум.../          

               

Я вимріяв тебе.
Я викрав у зими
вогонь твоїх вагань,
тепло твоєї згоди.
Тремтить, мов клена лист,
душа в чеканні змін,
Тріпоче, наче Рим,
наляканий вестґотом.

Затягне у танок
лютневий чорторий,
Світитиме у ніч
неон рекламних літер.
Ми будемо удвох
поміж обмерзлих ринв
i сонних кам’яниць,
закоханих у літо.

Твоя рука – в моїй.
Підтримаю тебе.
І стану я тобі
і вартою і почтом.
Слизькі земні шляхи
долати відтепер –
долати нам удвох.
Іти нам далі – поруч.


Переклад з української Світлани Груздєвої:


Я вымечтал тебя.
Я выкрал у зимы
твоих сомнений дым,
но и тепло согласья.
Дрожит, что клёна лист,
душа, с тобой на «ты»,
трепещет, словно Рим,
напуган в одночасье. *

Затянет в танец свой
февральский омут губ,
светить нам станет в ночь
каскад  рекламных литер.
Останемся вдвоём
среди промёрзших труб
и каменных домов,
давно влюблённых в лето.

Твоя рука в моей.
Я поддержу тебя.
И стану я тебе
и сторожем и взглядом.
Нам скользкие пути
одолевать теперь –
одолевать вдвоём.
Идти по свету – рядом.


* - в связи с Великим переселением
    народов до н.э.
18.02.2017 - Февраль 2019
Фото из Инета