Зозуля

Лариса Галиченко
Прилетіла зозуля,
Заховалась під стріху.
Знає, ( та ще хитруля)
Там і затишно, й тихо.
У гніздечку розсілась,
Настовбурчила пір,я,
Цілий ранок мостилась,
Оглядала подвір,я.
Пересиділа спеку,
Не пила і не  їла,
Погойдала « лелеку»
І назад полетіла.
Чи тебе я гукала,
Чи тебе я питала?
Коли ранком мрійливим
День новий зустрічала.
Я у Бога просила
Рідним ладу й кохання,
Щоб нудьга не гнітила
І здійснились бажання.
А у Долі просила
Трохи щастя для себе.
А вже скільки лишилось
Рахувати не треба..