Дочери

Лариса Галиченко
Переполохана пташиним співом ,
Між пелюсток троянд і орхідей ,
Вітає день – незаперечне диво.
І знов дивує безліччю ідей.
Вона , як сонце , що так само гріє ,
Таке ж величне , дивне й золоте.
Примхливо- ніжна , як хмаринки- мрії ,
Як і її улюблене лате.
Тендітний равлик і нестримна повінь.
А настрій , всі веселки кольори.
Відверто-чиста , як ранкова сповідь.
Й спокуса сутінкової пори.
Життєва сила кожної краплинки
І оксамит під снігом олеандра.
Всі порівняння . всі нюанси , всі відтінки.
Моя Галактика. Мій Всесвіт.
Олександра !