Оригинал:
Невже багато треба для добра?
Плекати квіти серед споришів,
Налити сонця з чистого цебра
У кухлик притемнілої душі.
Вона у відповідь скидає по крижині
І щедро б'є поораним чолом.
Оце найліпше, що бува в людині:
Уміння поділитися теплом.
© Ольга Романишин
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Ужель так много нужно для добра?
Цветы лелеять в стане спорышей,
Лить солнышко из чистого ведра,
Чтоб потемневшей просветлеть душе.
Она в ответ сорвёт с себя по льдине –
Поклоны щедро станет бить челом.
Есть в людях то, что ценится поныне:
Делиться хлебом, солью и теплом.
Аватар Автора оригинала