Вдихнула весна у пташиную зграю
Нестримну снагу.
Промінчики втішні, як діти, ще грають
В останнім снігу.
Пашіє дорога вологою зрання —
Як задра в ліску.
І вже — хто жвавіший — вступили в змагання
Бруньки на бузку.
Повітря ожило, де стала стабільність?—
Все рушить навкруг.
І вітер назустріч розкриє обійми,
Як скучивший друг.