Перевод с украинского
Оригинал:
Зимова тиш. Суцільна повінь снігу.
Архангели метуть зіркову кригу,
І подих в горлі колом застряє,
І тінь моя мене не впізнає,
Ховаючись по затишках окремо.
В руках застиглий світла оберемок
Миттєво тане в мороці кімнат
Відлунням світлих місячних сонат,
Як згадка про тепло і промінь літа,
Про запахи, що дарувала липа
Наприкінці липневої грози...
Заклякли в хаті часу терези
І засинати літа тінь не хоче
В міцних обіймах господині ночі.
Перевод Инны Гавриловой,
Зимы затишье. Наводненье снега,
Архангелы метут лёд звёздный с неба.
Дыханье горло комом кашля рвёт,
И тень моя меня не узнаёт:
Всё прячется в уют углов украдкой,
В руках лучей застывшая охапка
Во мраке комнат тает, и звучат,
Как эхо лунных тысячи сонат,
И память о тепле, что с летом слита, -
В тех запахах, что нам дарила липа
В июльских гроз короткие часы.
Застыли в доме в р е м е н и
в е с ы,
Где лета тень заснуть никак не хочет
В объятьях крепких у царицы-ночи.
21.2019г.