Дим гіркий від спаленого листя…
Вітер виробляє піруети.
Осінь прикрашає передмістя,
Жовтень надихає на сонети.
Чи то небо стало над прозорим ,
Чи в думках панує лад і спокій ?
Тільки серце нудиться за морем
І терпким вином дозріли соки.
І довершеність в усьому, навіть в митях,
І повільність врівноважує тривогу.
Дим гіркий від спаленого листя…
І невідворотність вже за рогом…