Дощі радіють ближче к ночі,
Неначе час їх вже по-праву,
Неначе днем не до вподоби,
Розкидати свої плоди.
А днем лиш сонце в самоті,
З-за хмар протискується мляво.
Нести тепло це - його право,
Нехай і літо вже в путі.
За сонцем панують дощі.
Вони приходять ще до ночі
І ллють на землю всім, хто хоче,
Щоб напоїти від душі…