Оригiнал:
Між людських образ – як між двох вогнів…
Не збагну,
Як з’єднались враз
Наші долі дві
У одну…
Як без тебе я дотепер жила?
Як без мене ти?..
Довго нас зоря навстріч двох вела
Крізь світи.
Чи мене тобі, чи тебе мені
Бог послав…
Знаю далебі: разом наші дні –
Неспроста;.
І тепер на двох
В нас один мотив –
Пісня ця.
Злинув час негод, Нам у парі йти
До кінця.
© Надія Бойко
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Меж обид людских –
Меж недобрых глаз…
Не пойму,
Как слились сейчас
Наши две судьбы
Да в одну…
Как я без тебя до сих пор жила?
Без меня – как – ты?!
Нас навстречу долго заря вела
Сквозь мечты.
То ли мне тебя, то ль тебя ли мне
Бог послал,
Знаю я таки: вместе в каждом дне
Неспроста.
На двоих теперь
Наш с тобой мотив –
Песнь венца.
Схлынул час невзгод...
В паре нам идти
До конца.
Аватар из Инета