Вступний поріг перехожим — нам ув оберіг, а мерзОті би по ріг (!): ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня!!
По два бОки, малючОк-з-малЮночок та "братерські" окупанти; по наше життя чи власну смерть???
літо!.. до Купайла — догуляло,
вдіто!.. найкоротшу сукню вбрало:
вгріто!.. спраглая, земля всихає;
ні, то!.. а дощів не випадає...
дульки!.. й не поробленії справи,
гульки!.. з бур’янами зляглись трАви:
тільки!.. дзвОни гОрі замість тиші;
ліньки!.. то в коморі самі миші...
всюди!.. почаровані, та темні,
люди!.. наче п’яні, криком певні:
в сОбі!.. бо тверезі чи й бувають;
пробі!.. то волають, то співають...
Влітку, восени, взимку, за весни! — Дай-но здобудемо (перемогою!) мир зо щастям (!): то й Будемо знову; БУДЬМО!