Останні промені, останні,
рожевим золотом хмарки.
У сірих сутінках зітхання,
та сподівання на кохання.
Мій незрівнянний, тільки ти...
Співає нічка колискову,
бажає коси розплести.
Твій дотик, ніби випадковий,
і ніжність слова загадкова.
Мій незрівнянний, тільки ти...
Ніч промайнула, мов година
і приховала всі сліди.
Проміння сонця крізь гардини,
в обіймах прожиті хвилини.
Мій незрівнянний, тільки ти...
Блакиттю неба день вітає,
кохання квітнуть пелюстки.
Воно нам душі зігріває,
відлунням у зеленім гаї:
"Мій незрівнянний, тільки ти"...