Світ незбагненний!
Дивишся та млієш...
Така краса... І вся вона моя...
Чарує...в ній я розчиняюсь.
Художник знаний малював...
Бог написав перстом картини.
Розфарбував небесний купол в синє...
На нім веселку... Кольори веселі.
І сонце возвеличив в золоте...
Ліс і поля убрав в зелене...
А нива буде жовта у волошках.
Червоні маки уподобав.
Біло - ромашкові долини й луки...
І річку вивів - синю стрічку
Закинув сіре й біле в небо.
Йому під силу все розфарбувати...
Очі коханних...Велич неба...
Стою і думаю... Милуюсь...
Благаю подумки...Бог мій....
Лиш чорного мені не треба...