***

Бозна, звідкіль беруться сили
Радіти ще речам простим
Й свої натхнення перестиглі
Утілювати в ладність рим.
Бува, що втомленість долає,
Та вслухайся, побач лишень
Як пахне квітка, птах співає,—
Й снага ізнов заповнить вщент
Бокал надтріснутого серця...
Здається, вичерпана лють
І спокій жде в обімах смерті.
А крила впасти не дають.