Доспівує нічка мелодію тиші,
Вгорі наді мною мільярди зірок,
Легесенький вітер гіллячки колише
І радістю повниться кожен мій крок.
Шепочуть листочки про щось між собою
І лагідно місяць сміється з небес…
Великий Господь у безмірній любові
Дає для життя з подостатком усе!
У серці моєму, що б’ється так часто,
Ритмуючи прозу щоденних тривог,
Пульсує джерельце глибокого щастя.
Це щастя для мене – Господь мій і Бог.
Найвищі мої поривання – до Нього,
До вічних осель, де завжди буду з Ним.
Лишивши позаду життєву дорогу,
Співатиму славу з народом святим.
Затьмарити радість ніщо вже не зможе,
Ніщо не розірве єднання з Христом.
Там світлом для всіх вічно буде Син Божий,
І сяйво це дивне не згасить ніхто.
… Доспівує нічка мелодію тиші,
Вгорі наді мною мільярди зірок…
Душа поривається вище і вище,
Де понад зірками Господь мій і Бог!
Відгук на цей вірш читайте
http://www.stihi.ru/2019/01/13/7731