Подивись мені, люба, у вічі
і відверто мерщій розкажи,
чому згасли зіниць наших свічі,
як дістались тієї межі…
Чом потухли іскринки кохання,
все закрила хмарин пелена,
чом ковтала слова ти останні
і між нами вставала стіна?..
Ти повідай нарешті, кохана,
напівзваба – то майже не гріх?
Чи в очах твоїх, птахо жадана,
я побачив лиш відблиск своїх?!.
05.01.2019