Спершу в теплі краї відлетіли всі пафосніші птахи.
Потім - коли снігом усе накрило - туди ж звалили і всі депутати.
Рік новий на порозі, хоча і цей був не дуже то і старий.
І нам ще тут, у капарстві галицькому, два місяці зимувати.
Їсти бульбу, завбачливо вирощену і сховану у пивниці,
Рахувати ворон у небі й на смітнику, вивчати лінії метро на долоні,
Допоки до нас повернуться нечемні політики і наші патріотичні птиці,
Ми цілком вільні, незалежні та суверенні. І все-таки безборонні
Перед оцим життям на околиці міста, держави і світу,
Перед оцими його ритуалами - купити ялинку, одягнути ялинку і викинути по тому,
Пити вночі разом із сімома мільярдами акву та іншу шкідливу віту,
Забивши на Івана Васильовича, легку пару та передранкову втому.
Вірити так довірливо, по-бемб'ячи, що от вже завтра,
із чистого аркуша, з понеділка
Все у всіх покладається по фен-шую, і змінний вітер
Вітер змін тобто повіє, і під тілом пташки здригнеться гілка,
І зів'ється гніздечко,
і буде ще так багато щастя, багато здоров'я, багато літер...