Дерево життя...
З тобою мила поруч ми, більше тридцяти
Нашого роки життя в пам'яті моїй спливають
Але ж звичайно, як ти не крути...
Наші роки життя, як сніг на сонці тають
Дерево смарагдове життя, сім'ї багаторічне
Своїми душами, серцями зігрівали і ростили
Ми так пестили його щоденно і щонічно
Щоб зберегти Любов свою, пристрасть, сили
Разом змивали пил з листочків деревця
Теплими дощами, літніми змивали
Білосніжна ніжність, красива посмішка лиця
Після дощу і зливи разом зігрівали
Накинулась на дерево златогрива осінь
Вітром злим зірвала листочки, убрання
На дерева гілках з'явилася сива просідь
Піздня осінь розгулялась з самого рання
Ми захищали дерево від блискавок і гроз
Від холодного вітру його захищали
Снігопад атакував і сковував мороз
Ми зігрівали душами своїми, про нього дбали
Хай завжди росте наше дерево життя
Хай радує люблячі серця і наші душі
Нажаль, роки пливуть, немає вороття
А з дерева все падають переспівші груші