Вновь декабрь... Валентина Козачук. с украинского

Иосиф Бобровицкий
Знову грудень. Грається пороша
З вітром, що гарцює на коні
Зорі падають – горошини
В поле біле - звуки крижані.

В хаті тиша, світять мандарини
Наче сонця: жовто-вогняні,
Новий Рік відзначить іменини,
Пятий рік - безрадісні,сумні.

Пятий рік тік-такає годинник,
Відміряє страшні дні війни.
Розірвіть цей кокон павутини,
Господи, прошу: війну спини!

Вновь декабрь. Играется пороша
С ветром, что гарцует на коне.
Звёзды с неба падают - горошины
В белом поле - звоном по стерне.

В доме тишина, а мандарины,
Словно солнца жёлтые огни.
Новый Год справляет именины,
Пятый год ужаснейшей войны.

Пятый год как тикает будильник,
Отмеряя ужас дней войны.
Разорви же кокон паутины,
Господи, все войны отмени!