Яка не довга ніч, а день настане, –
Вже темряві об’явлено бойкот.
Час вийшов.
На екліптиці – світання.
Воістину, святий сонцеворот!
Містерії, обряди, ворожіння…
Безбожна ніч чаклує навздогад,
Кому любов солодку і ожинну,
Кому не повертатися назад.
Розгледиться іздалеку велике,
Розгладиться суєтне і дрібне.
А більше і не треба чоловіку,
Аби в собі побачити себе.
За присиплянням прийде просинання,
І покаяння, наче антидот.
Час вийшов.
На екліптиці – світання.
Воістину, святий сонцеворот!
© Михайло Жайворон
Перевод с украинского Светлані Груздевой:
Но сколь ни длится ночь, день незаметно
Объявит тьме желательный бойкот.
Час вышел
По эклиптике – рассветным.
Воистину, святой солнцеворот!
Мистерии, обряды с ворожбою…
Безбожна, ночь колдует наугад:
Кому любовь, кому раздор с враждою,
Кому и вовсе нет пути назад.
Издалека большое разглядится,
Разгладится вся мелочь, что в гульбе.
А больше человеку и не мнится,
Чем разобраться, наконец, в себе.
За присыпаньем следом – просыпанье
И покаянье, словно антидот.
Час пробил.
На эклиптике – сиянье.
Воистину, святой солнцеворот!