Раз Микола на рибалку
Зранку почвалав
І бридку зелену ЖАБКУ
Вудкою спіймав.
А насправді — ЗОЛОТОЮ
ЖАБКА та була.
У палаці під водою
Царственно жила.
— Відпусти мене, Миколо,
Жде мене сім’я.
І твоє бажання скоро
Виконаю я!
Гуманістом був Микола:
— Обіцяй мені,
Що не буде більш ніколи
Воєн у Чечні!
— Це бажання — відпадає,
Думай, що загнув!
Я ж — не рибка золотая…
Певно, ти забув?
…Тут сердега — жінки фото
ЖАБЦІ показав:
— В мене є одна турбота, —
Сумно проказав, —
Почаклуй, щоб ця холєра
Схудла, підросла
І красива, як Венера,
Віку дожила!
Подивилась ЖАБКА картку:
— Що за маячня?!
Ні, давай усе спочатку…
Де твоя Чечня?