РАНКО РАДОВИЧ
Переклад з сербської Ангеліни Соломко
Голоду грудка в гортані зріє,
Камінь на серці днів допотопних,
Відчай нехай відгортати зуміє
Терни чи дерна, що ріжуть стопи.
Та коли розум твій недалекий
Вгорнеться враз в умовностей свиту,
Дзвін твій впаде, мов підбитий лелека,
Будуть віщати лиш дурносміхи.
Грішнику іго не до вподоби,
Те, що його плющить, коробить.
О, не вставав би з колін до віку!
Як не навернеться до Сонцесвітла.
Чаша виспівує наче сопілка.
Краще йому не приходити в світ цей ! ..
18.11.2018