Тут вогко, тьмяно. І… нікого.
Горнусь до стовбура шорсткого.
З осердя «затишного раю» –
Як час іде – спостерігаю.
Надійно, тихо під покровом…
Осоння блиском вабить знову:
«Поглянь, довкіл дари безцінні!»
А я боюся вийти з тіні…
(С) Любов Бенедишин,30.10.2018
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Темно здесь, влажно…ни души тут.
К коре ствола я как пришита.
Из сердцевины псевдорая –
Ход времени я наблюдаю.
Надёжно, тихо под покровом…
Солнцесиянье манит снова:
«Дары кругом бесценны – выпей!»
…А я боюсь из тени выйти…