Любов! Кому ніжніше світиш, кому більше?
Чи зло, а чи добро любити ти посміла...
Думки колись в душі роїлись якісь інші.
Та зараз знаю я!
Всім порівну в цім в світі пощастило.
Ти, наче сонце, все навколо зігріваєш,
Кохаєш безоглядно всіх своїх дітей.
І лише той, убогий хто душею (ти це знаєш)
Тебе згубив на тлі недоспаних ночей...
*******
оригинал - http://www.stihi.ru/2018/07/15/8607
Любовь! Кому ты светишь ласковей и больше?
Кого ты любишь! Зло или добро.
Когда-то мысли рылись средь вопросов в толще.
Теперь я знаю!
Всем поровну, увы, здесь в мире повезло.
Ты, словно солнце! Безадресно и жарко
Лелеешь беззаветно всех своих детей.
И только тот, кто сам душою жалкий,
Подумать может, что для него ты стала злей...