el blues de otono
la temporada toca de nuevo
el blues de otono
y bebe vino de lluvia
se emborracha de el
hasta la migracion
pero me encanta ver
en la hoguera de tus ojos
arder por completo la angustia
el corazon llamea
sinceramente
estoy vivo
en tu ultima lagrima
lejano pero no ajeno
casi una grulla pero
sin alas
en la hierba serena
donde la noche llora con las estrellas
al montar el caballo de la luna
vendra la gracia
olvidada
amame
como el primer vuelo del ave
el cielo ya es pequeno para nosotros
queremos ser
el paraiso
ojala entendamos
que jardines abundantes somos
y cuanta agua tienen las frutas
donde el corazon borra
sus bordes
el blues de otono
26 de Septiembre de 2012
осінній блюз
осінній блюз
пора видуває знов
і п’є дощове вино
впивається ним
по вирій
але люблю
в багатті твоїх очей
дощенту згорає щем
то серце палає
щиро
і я живий
в останній твоїй сльозі
далекий та не чужий
злелечений та
безкрилий
у сон-траві
де зір нам наплаче ніч
на місячному коні
прилине забута
милість
люби мене
як перший пташиний лет
нам небо вже замале
ми хочемо стати
раєм
нехай збагнем
які ми рясні сади
і скільки в плодах води
де серце краї
стирає
осінній блюз
26 Вересня, 2012
http://www.stihi.ru/2012/09/26/7831