взяв й малюночок у раму:
бо я ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня;
та й не для них озвучую життя, — не гаму!!!!!!!!!!!!!!!!!
і розродиться й весна... літом...
аж, покотиться луна... в світ, й світом!
й квіт, наввипередки... у плоди!!
не в шляхи, плай-стежки... навпрошки!!!
в перестиглеє, в очам синє...
в перестоянеє, на осіннє!
в перепалені й серцЯ, й гОрла!!
десь весь трепет, — холодні й гОрна!!!
й підморожене Землі тіло...
й ані сліду од землі, геть біло!
й знов, зимі, — загорілось діло!!
й терп терпець... а душі ж — кортіло!!!