Мольфарить осiнь дивочаром... Христина Давидчак

Светлана Груздева
 
Оригінал:

 
Мольфарить осінь дивочаром,
чманіють падолистом доли;
зовуть Карпати жовтожаром*
мене з тобою, милий, в гори.
Там, серед тиші лісової,
де причаїлася почайна*;
багряно – жовтою порою
для тебе стану незвичайна:
розкутаю черлену* плахту,
свобідно виткану вітра;ми,
а сором відошлю на вахту –
посто;яти між берегами…
І цілуватиму без тями
так вельми лепсько* спозарання,
і зі;йде сонце межи нами,
вібруючи жагу кохання…
Мольфарить осінь дивочаром,
чманіють падолистом доли;
зовуть Карпати жовтожаром –
збирайся, пі;демо у гори.
©Христина Давидчак, ;Українська поезія



Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:


Колдует осень дивным чаром,
шалеют листопадом долы:
зовут Карпаты жёлтым жаром –
пойдём с тобою, милый, в горы.
И в тишине лесной, не скрою
 – исток разлился там ручьями –
багряно-жёлтою порою
тебе явлюсь необычайной
и распахну подолы плахты,
что вольно выткана ветрами,
а стыд отправлю я на вахту:
пусть сторожит меж берегами…
И целовать под облаками
так жарко стану на рассвете…
и солнце, что взойдёт меж нами,
упрямо вовлекает в сети.
Колдует осень под фанфары,
раскрылись яркие узоры,
оранжевым Карпаты жаром
влекут… идём,  любимый, в горы!


Аватар Автора оригинала