Демон

Карнилгор
Чи схожий я на людину,
Коли виглядаю з пітьми?
Здається, я вже загинув -
То демон сховався в мені.

Яка ж я тепер істота,
Якщо вже зчорніло нутро?
Тепер вже ніяка турбота
Не відродить в душі добро.

Гадаєш, я ще не мертвий?
Дивись на страшну потвору!
Монстра клеймо вже не стерти,
Бо навіть свідомість хвора...

І серце колись непокірне
Тепер вириваю з кінцем.
Щоб хоч щось врятувати від звіра,
Що в мені все сжирає живцем...

Ну ж бо, поглянь в мої очі -
Це усе, що лишилось живе.
Та забудь, коли темної ночі,
Ти востаннє зустріла Мене…

#Carnilgor 2017

Из сборника "Одинокие маски"