Птахи

Янина Карпенко
Свідки моїх кораблів,
Що не пливуть через хмари скорботні,
Ви наспівайте мені
Долю свою – ви легкі, не турботні.
Може, повірю я вам.
Може, я зможу – за цей порятунок –
Вигаданим кораблям
Дати ім'я ваше –
                мій подарунок
Буде і вам, і мені:
Пам'ять взаємна.
                Взаємна відрада.
Хмари згорають в огні
Сонця щасливого, думають – зрада.