Ти для когось потрібний ще більше, ніж подих.
В когось серце при згадці про тебе бринить.
Так, як літо тихенько весною приходить,
Так для когось ти ніжно приходиш у сни.
Знай, без тебе для когось хвилини протяжні,
По-осінньому тихі, похмуро–сумні.
Як з'являєшся ти — світ стає неосяжним,
І пливуть дні казками смачних сновидінь.
Ти — інструкція радості, ліки від болю,
І усмішки струна, і натхненні слова.
Знай, хтось тужить частенько,бува, за тобою,
А як бачить тебе — то цвіте, ожива.
Хтось читає в зірках твої сяйливі очі.
Хтось милується небом і бачить тебе,
Хтось для тебе в молитві про щастя шепоче,
Ти потрібен комусь. А чогось треба ще?
© Лілія Булла