ПЕРЕДЗИМ'Я
Рік сезони вирівнює в шансах:
Осінь — ніби весна навпаки.
У строкатих березових штанцях —
Передзим'я кроки м'які.
У сусальному золоті гаю —
Посміх сонця, життєва снага.
Але осінь кінця добігає
Й час життя невідхильно збіга.
Кожне листячко — долі година,
Що по краплі нас з ґрунтом злива.
Все сивіє до кольору дима.
Падолист — це останні жнива.
Але поки що щедра природа
Дарить садові рештки тепла,
І у чорну пустелю города
Вишиванкою листя вплела.
Тануть дні, і тепло тане з ними,
Позбавляється зайвого тло.
Ти затримайся ще, передзим'я
Поцілунками сонця в чоло!