*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)
Усе було – і сум, і самота.
І горе втрат, і дружба нефальшива.
А ця любов – як нитка золота,
Що й чорні дні життя мого прошила.
Усе було, було й перебуло.
А ця любов — як холодно без неї!
Як поцілунок долі у чоло.
Як вічний стогін пам’яті моєї.
*** (вольный перевод П.Голубкова)
Да, было всё - печаль, и пустота,
И боль потерь, и дружба, что фальшива.
Но та любовь - как нитка золота,
Что черноту дней жизни всю прошила.
Да, было всё.Всё было и прошло.
Без той любви ж – так холодно, сердечку!
Она - как поцелуй судьбы в чело.
Как вечный стон, звон памяти извечный.