Відчуй мене...
Я - теплий подих вітру
з чужого півдня.
Вигадані сни
підуть у твій нічний ефір без титрів,
щоб ти змогла відчути суть весни.
Торкнись мене...
Я - синя мряка хвилі
твоїх Карибів.
Ранок зачека,
аж поки ми, щасливі та безсилі,
натиснем ґудзик сходу як дзвінка...
Кохай мене...
Я - дзеркало для ночі,
що ляє Місяць.
В схованках душі
мій світлий Бог веселощів захоче,
і знов напише світові вірші...
Життя - то смерть, якщо немає сміху
в серцях людей, народжених на втіху..:)