Тече життя бурхливою рікою,
Так непомітно десять літ спливло.
Як вперше ми зустрілися з тобою
У Ковелі. Як добре нам було.
П`ять днів, як мить коротка промайнуло
І п`ять ночей, з моїх таємних мрій
І там , тоді, ти лагідно торкнула
Найтонші струни у душі моїй.
Як і тоді, і зараз струни грають,
І жовтень за вікном, як і тоді.
Хай почуття ніколи не згасають,
Роки ідуть, та душі молоді.
Туман життя вже посріблив волосся,
Та не біда, що в скронях сивина.
Хай в душі нам не поспішає осінь,
Нехай в душі завжди цвіте весна.
26.10.2018.