Блукала на землі Надія,
Дівчина з рудим волоссям.
Така засмучена здалося ,
Загублена тендітна Мрія .
Блукала на землі Надія
Та заглядала всім у очі .
Жадала радощів співочих,
А там печальная стихія...
Блукала на землі Надія,
По долах і лісах дрімучих.
Де напоїла всіх жагучих,
Всіх обійняла та й радіє.
Блукала на землі Надія,
Всім дарувала трохи щастя..
Так захищала від ненастья,
Шепоче - всіх я розумію...
Блукає на землі Надія,
Веде с собою щиру Віру,
Любові кожному у міру.
Всіх приголубить і зігріє ...