Це було, наче хвороба
I розум мiй глузду не мав
Як у майбутнє дорога
Як в мрiях свiтло здоганяв
Повiтря навкруги не стало
Пiд шкiрою тiло тремтить
I душу мою ти забрала
Бо, моє серце дуже болить
Як менi знов повернутись
У коханнi зiзнатись тобi
Щоб на яву все вiдбулось
А не тiльки десь, в казковому снi
Выпадок нас познайомив
I на все...останнє життя
Кохана... змiг я промовить
I в солодке упав небуття
Коли ж вiд щастя прокинувся
Нiжнi руки вже терли виски
Синi очi твої посмiхнулися
Я схопив тебе наче в тиски
I звiдтодi, вже не вiдпускаю
Нiжнiсть святу, i ласку чарiвну
Зараз, Боже, тебе я благаю
Обереж...мою ластiвку рiдну…