У озері місяць купався,
тихцем з-за кущів виглядав,
під берегом потайки крався –
кохану у лозах шукав.
Зоря ж молода заблукала
в холодній осінній імлі,
а потім між трави упала
й розтанула у ковилі.
Не стало їй сил споглядати,
як з іншими легінь кружляв,
сумуючи тихо зітхати,
Чумацький торуючи шлях.
Коханих любіть і шануйте,
всміхатися зайве другим,
стосунків крихких не руйнуйте,
бо щастя розтане як дим…
У озері місяць купався,
тихцем в очерет зазирав,
під берегом в розпачі крався,
та пізно – себе покарав!
10.10.2018