Звичайний чоловік, дорослі діти,
коти, жоржини, ноти, власний дім…
Для неї щастя сонцю порадіти –
тож не чекала на осінній грім!
Життя земного більша половина
уже минула шпарко у обох,
та осені змінилась якось днина,
коли їх душі познайомив Бог!
Так, саме душі! Не серця, не долі,
не власну справу, спільний інтерес…
Як присмак нерозрадженого болю,
як щемно-невимовний досі стрес.
Навіщо їм оці випробування,
спокуси юних, вже далеких днів,
примарні на майбутнє сподівання
і спогади п’янкі солодких снів?!.
Хоча вони причин тому не знають,
але назустріч вперто манить двох
і душі їх так віддано кохають,
що ту любов послать міг тільки Бог!
09.10.2018