МОЙ КАЗАНТИП, сонет 1
Нина Плаксина
http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina , http://www.stihi.ru/2012/05/13/434
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
=================================== МОЙ КАЗАНТИП, сонет 1
=================================== Нина Плаксина
=================================== 1.
=================================== С пушистых тропок пены озорной
=================================== Слетает бриз. А по воде и над
=================================== Поёт рассвет или грустит закат –
=================================== То знойный джаз, то тихий блюз ночной.
=================================== От мысиков миражит стариной,
=================================== Жиляевский грудь выпятил и рад:
=================================== Ему сам царь Нептун – и друг, и брат,
=================================== А рядом – хвост русалки озорной.
=================================== Не приняла людской любви она,
=================================== Нырнула в изумрудную волну.
=================================== Окаменевший хвост торчит со дна.
=================================== Он, как и прежде, скользок и колюч.
=================================== Да, время разбросало старину
=================================== По бездорожью неприступных круч.
=================================== http://www.stihi.ru/2012/05/13/434
==================
Мій Казантип, сонет 1
===================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)
***
1.
Над Казантипом – зупинився час;
Чаклує бриз, чарує плеск води…
Прислухайся, тут музика завжди:
То тихий блюз, нічний, то сонця джаз.
Танцюють хвилі "казантипський твіст",
Співає мис Жиляєвський, як бард:
Мов, сам Нептун йому – і друг, і брат…
А поруч з мисом, глянь, русалчин хвіст.
Не прийняла розлук і зрад вона, –
Пірнула, сотворивши дивину, –
І хвіст, що скам’янів, стирчить зі дна:
Там – до безчасся вхід, знайти би ключ…
Скрізь розкида'ло – часом! – давнину
Вздовж бездоріжжя неприступних круч.
***
Николай Сысойлов,
30.09.2018
Фото из интернета Саши Маминого: Мыс Казантип, Азовское море
============
С ударениями
==================
Мій Казанти'п, соне'т 1
===================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)
***
1.
Над Казанти'пом – зупини'вся час;
Чаклу'є бриз, чару'є плеск води'…
Прислу'хайся, тут му'зика завжди':
То ти'хий блюз, нічни'й, то со'нця джаз.
Танцю'ють хви'лі "казанти'пський твіст",
Співа'є мис Жиля'євський, як бард:
Мов, сам Непту'н йому' – і друг, і брат…
А по'руч з ми'сом, глянь, руса'лчин хвіст.
Не прийняла' розлу'к і зрад вона', –
Пірну'ла, сотвори'вши дивину', –
І хвіст, що скам’яні'в, стирчи'ть зі дна:
Там – до безча'сся вхід, знайти' би ключ…
Скрізь розкида'ло – ча'сом! – давнину'
Вздовж бездорі'жжя непристу'пних круч.
***
Николай Сысойлов,
30.09.2018
Фото из интернета Саши Маминого: Мыс Казантип, Азовское море