***

На душі в мене сум, а на серці зима,
Засніжило прекрасні сади,
Твої руки для мене тепер мов тюрма,
Та не можу я з них піти.
За вікном зі сльозами прийшла весна,
Розквітають прекрасні сади,
Квітне серце і розум, яка дивина!
Я не хочу від тебе іти.
Світить в очі яскраво, літо прийшло,
Квітнуть-зродять прекрасні сади,
І ніколи мені добре так не було,
Я не буду від тебе іти!
Знов за вікнами хмари, осінь прийшла,
Заливає прекрасні сади,
Над думками тумани стоять, в серці мла,
Може треба від тебе піти?