Тебе нема, нема тепла,
І день за два в журбі минає.
А я всю нічь тебе звала,
А ти не чув, тебе немає.
Дощі ідуть і нічь темна
Спокою не дає очам.
І знову я вночі одна
Тобі все серце я віддам.
Іде зима, минають роки,
В турботі все життя минає.
А я все чує твої кроки,
І квіти в полі я збираю.
Птахи на південь полетіли,
Холодну зиму відчувають.
А я знов склала свої крила,
Тебе нема, тебе немає.
І листопад осіннім листям,
Мов ковдрою, все накриває.
А ми все поразнь, ми не вмісті,
Тебе нема, тебе немає.
В очах стоїть твій образ ніжний,
Теплом і світлом накриває.
І влітку, і зимою сніжной,
Я до нестями тебе кохаю.
Ти підійди поближче, милий,
Роки ідуть, часи минають.
Розправ мої великі крила,
Ми ще з тобою політаєм.