А нас вже не єднає слово,
У тебе співи вже свої,
І лише вітер зі мной знову,
І так важкі, важкі думки.
Підхопить хто, хто услухає,
Хто зрозуміє, запоє?
А ворог співи ображає,
А ворог співи всі псує.
І нас вже не єднає слово,
Як прикро, що тепер чужі,
Як прикро, що на зло є згода,
Як прикро, вороги - СВОЇ!