По стежці знайомого саду,
Танцювала осінь свій вальс,
Палала вогнем листопаду,
Настав її зоряний час.
Промайнула повз павутиння,
Вона сяє у краплях дощу,
Бурштинове всюди світіння,
Монет золотих досхочу.
Дерева - краса мальовнича,
Їх шепіт бентежить серця.
Калиною вроду дівочу,
Прикрашає осінь вінця.
У небі сумним передзвоном,
Летять вдалечінь журавлі,
Перед ними як на долоні,
Барвисті принади землі.