Послухай - що це?
Та невже це осінь?!
Вона тихенько так прийшла
і сіла коло мене — (пам).
Привіт, рідненька!
Ну нарешті.
Бо ми не бачились з тобою так давно,
Я правда сумував, моя ти мила осінь,
Побудь зі мною з місяць, може з два.
Тепер я тебе не відпущу,
Ти будеш... втілювать у мені
Все святе:
любов, натхнення, мудрість і чесноти
А я тобі віддам життя своє.
Допоки ти є — буду я співати,
Допоки я є — ми будем вар'ювати.